Теги: Східне партнерство
Україну з Литвою об’єднують спільна історія та спільне майбутнє
Українсько-литовські відносини сягають дуже давньої історії. І тепер торгівельно-економічна співпраця між Україною та Литвою за офіційними даними має зростання за 2016 рік майже на 61% та показує, що і в цьому році приріст може сягнути 30%. Вітчизняні експортери постачають продукцію переважно із доданою вартістю – техніку, меблі, фармацевтику тощо.
Європейський економічний сенат як інструмент прогресу
Знакова подія для України сталася на черговій зустрічі Європейського економічного сенату (EES), що відбулась у листопаді в Берліні. Ця поважна інституція, покликана виражати і обстоювати інтереси європейського бізнесу, прийняла до свого складу нових членів
БРОУНІВСЬКИЙ ПРОФСПІЛКОВИЙ РУХ
Після появи у мас-медійному просторі інформації про оскарження Федерацією профспілок працівників малого та середнього підприємництва України в суді легітимності підписаної Генеральної угоди між Урядом, профспілками та роботодавцями журнал «РоботодавецЬ» у вересневому номері опублікував декілька інтерв’ю ключових людей усіх (трьох) репрезентативних сторін соціального діалогу з певними закидами на адресу позивача.
ТРАГЕДІЯ ТРИПАРТИЗМУ, або ЧЕРГОВІ ФЕЙКИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА КОНСТРУКТИВ ЩОДО ЇХ ВЕРИФІКАЦІЇ
«AUDIATUR ET ALTERA PARS» – цей вислів латиною, що у перекладі означає – «Нехай буде вислухана також друга сторона», на наш погляд, з хірургічною точністю характеризує убивчий поспіх, необдуманість і профанацію у справі прийняття українських законів. Афоризм є дещо спрощеною формою більш розгорнутого варіанта, свого часу вжитого Сенекою у трагедії «Медея». У повному викладі вираз має такий вигляд: «Qui statuit aliquid parte in audita altera, aequum licet statuerit, haud aequus fuit» — «Хто стверджує, не вислухавши іншу сторону, навіть якщо його рішення є правильним, є все-таки неправим».
ПРОГРАМА «ПОЛЬЩА — БІЛОРУСЬ — УКРАЇНА»
Для тих, хто цікавиться можливістю отримання грантових коштів з Європи, є чудова новина. У поточному році стартував перший конкурсний набір учасників Програми транскордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна 2014-2020», яка реалізується в рамках Європейського інструменту сусідства. Ця едиція є продовженням Програми «Польща — Білорусь — Україна 2007-2013», в рамках якої була реалізована низка партнерських проектів.
ЯКЩО ТРИВАТИМУТЬ АКТИВНІ РЕФОРМИ – МАТИМЕМО ПОЛІПШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ
Президент Торгово-промислової палати України Геннадій ЧИЖИКОВ про умови ведення бізнесу в Україні.
БЕЗВІЗОВА ДОРОГА В НІКУДИ
Безвізовий режим – це формат перетину міждержавних кордонів, що принаймні не вимагає попереднього звернення до посольства для отримання дозволу у вигляді візи. Це можливість, яка унеможливлює чи знижує рівень ризику пересічному громадянину потрапити в чергове коло бюрократичного канцелярського пекла, вважає кандидат філософських наук, експерт з соціальних та політичних питань Катерина ГОНЧАРЕНКО
СИМУЛЯКР ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Свого часу Гегель вважав правовою державою лише ту, яка має зріле громадянське суспільство, спроможне захищати як матеріальні, так і моральні цінності індивіда. Практичного втілення такий постулат набуває за умови відсутності між державними інститутами влади та громадянським суспільством партикулярного зв’язку. Адже саме на таких засадах формується інформаційне середовище критичності та превентивного унеможливлення взаємного егоїстичного паразитування двох потужних інституцій – апарату влади та громадян, вважає викладач кафедри філософії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат філософських наук Катерина ГОНЧАРЕНКО.
ІСТОРИЧНА МІСІЯ
Гість редакції Ірина СУШКО, координатор Національної платформи громадянського суспільства Форуму Східного Партнерства (НПГС ФСхП), у цьому статусі вперше спілкується з нашим кореспондентом про проблеми та перспективи посилення ролі української спільноти в розбудові держави після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
ЗАГРОЗИ ЄДНОСТІ
Ще не висохло чорнило на автографах підписантів Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні між Урядом, спільними представницькими органами на національному рівні від профспілок та роботодавців на 2016-2017 роки (п’ять років Україна жила без цього чи не найважливішого документу – основи врегулювання соціально-трудових та соціально-економічних відносин в державі), ще відлунюється клацання спусків фотоапаратів під стелею клубу Кабінету Міністрів України, ще не встигли припасти першим шаром пилу набундючені папки з багатостраждальним, щойно підписаним «шедевром», як у суспільстві почав блукати «привід» його не легітимності. Тож не будуть дивом і судові позови, і звернення за арбітражем можливо навіть до Конституційного суду чи міжнародних інституцій найманих працівників чи роботодавців та їх організацій. І для цього є абсолютні підстави.
