Виходячи з усвідомлення проблем нашої податкової системи, які породжують несприятливі умови для переважної частини бізнесу, подивимося, що ж зробили наші урядовці спільно з народними депутатами.

Знизивши ставку ЄСВ вони, справді, зменшили фіскальний відсоток ВВП. І в цьому контексті їх начебто можна привітати. Але без кардинального реформування системи соціального страхування це лише призвело до того, що уряд з інших джерел мусив закривати дірку в бюджеті Пенсійного фонду. Причому ця проблема існуватиме не тільки в 2016 році, але і в наступні роки теж.

Якщо в 2015 році фінансування дефіциту Пенсійного фонду потребувало 80,9 млрд грн, то в 2016 році – 144,9 млрд грн. Таким чином, зменшення ставки ЄСВ призвело до збільшення дірки Пенсійного фонду на 64 млрд грн. Причому слід зазначити, що фонд оплати праці, який фінансується за рахунок державного бюджету, зріс в 2016 році з 57,2 млрд грн до 80,3 млрд грн, або на 40,5%. Ці цифри для нас важливі, бо вони включають і сплату ЄСВ. Враховуючи, що ставка ЄСВ з 2016 року знижена до 22 відсотків, розмір зарплат бюджетникам має зрости на 53%.

Це також важливо враховувати, бо це означає, що уряд в такий спосіб ще додатково фінансує Пенсійний фонд. Чим більше буде виплачено зарплат за рахунок держбюджету, тим більше коштів буде сплачено ЄСВ та перераховано Пенсійному фонду.

Отже, держбюджет в 2016 році втратить додатково 64 млрд грн бюджетних коштів на закриття дірки Пенсійного фонду. Потенційно це передбачає таку ж економію з боку суб’єктів господарювання.

Виникає питання, а наскільки це сприятиме виходу бізнесу з «тіні»? Відповідь, на жаль, далека від оптимізму. Для малого бізнесу і 40 відсоткове оподаткування зарплат (18% податок на доходи фізичних осіб + 22% ЄСВ), які він виплачує найманим працівникам, є завеликим. Тому можна з впевненістю сказати, що з «тіні» вони не вийдуть.

Для представників великого та середнього бізнесу таке зменшення ставки ЄСВ є добрим з точки зору зменшення витрат на зарплати. Але й раніше витрати на зарплату не були для них проблемою.

В той же час, залишивши без кардинальних змін систему сплати податку на прибуток та адміністрування ПДВ, уряд та народні депутати зберегли для великого та середнього бізнесу значно більшу проблему – вкрай неефективну податкову систему, яка не стимулює прозору діяльність та інвестиції, натомість породжує жахливий корупційним тиск.

На додачу можна сказати, що хоча формально великий та середній бізнес має скоротити витрати на зарплати, але цього теж не станеться. Їх добре мордуватимуть керівники держадміністрацій, міністерств та податківці, щоби змусити їх збільшити рівень зарплат найманим працівникам. Тому на особливу економію від зниження ставки ЄСВ їм також навряд чи варто розраховувати.

Отже, уряд та народні депутати, зменшивши фіскальний відсоток ВВП жодного реального позитиву економіці не принесуть.

Це ще потрібно було примудритися, щоби створити суттєві проблеми зі збалансованістю державного бюджету, втратити 2015 та 2016 роки для створення сприятливих умов ведення бізнесу, при цьому не дати суб’єктам підприємницької діяльності жодного позитиву для розвитку.

Агресивна економічна безграмотність вона така. Може породжувати суттєві проблеми для економіки попри щирі намагання щось змінювати на краще.

Автор: БОРИС КУШНІРУК

Джерело: http://ua1.com.ua/