Розмір пенсії залежить від страхового стажу особи та заробітку, який вона отримувала протягом трудової діяльності. Розглянемо детальніше, яким має бути страховий стаж для виходу на пенсію за віком починаючи з 2018 року.

Законом № 2148 змінено норми ст. 26 Закону “Про пенсійне страхування” та визначено нові умови виходу на пенсію за віком починаючи з 01.01.2018 р.

До 31.12.2017 р. право на призначення пенсії за віком особи мають після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Починаючи з 2018 року пенсію за віком призначатимуть після досягнення 60 років за наявності у особи страхового стажу, наведеного у графі 2 таблиці.

У разі відсутності необхідного страхового стажу (графа 2 таблиці) пенсію за віком призначать після досягнення 63-х років та наявності страхового стажу, наведеного у графі 3 таблилі.

Починаючи з 2019 року у разі відсутності страхового стажу, передбаченого у графах 2 та 3 табл., право на призначення пенсії за віком особи матимуть після досягнення 65 років та за наявності страхового стажу, наведеного у графі 4 таблиці.

При цьому встановлено, що у разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення пенсійного віку пенсію за віком може бути призначено після набуття особою необхідного страхового стажу.

Тобто, наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення особою відповідного віку.

Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загально­обов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Починаючи з січня 2004 р. страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. При цьому неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загально­обов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування починаючи з січня 2004 р., зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо ж сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де

ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Таким чином, якщо роботодавець заробітну плату особі сплачує у «конверті» (без офіційного її оформлення та відповідно не сплачуючи за неї страхові внески), така особа не має страхового стажу, а відтак і вихід на пенсію є сумнівним, оскільки страховий стаж необхідної тривалості у неї буде відсутній.

Джерело: “Вісник ДФС”

Фото: Google.Images