Законом №1797-VIII внесено низку доповнень до ПКУ й щодо функціонування електронного кабінету ДФС: визначено принципи його діяльності та багато інших положень

Набрання чинності

Частина змін щодо “Електронного кабінету” (далі – ЕК) уже набрали чинності з 1 січня, а решта має набирати чинності з формулюванням «з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення ЕК, але не пізніше 1 січня 2018 року». Чому законодавець обрав таке формулювання, адже ЕК уже давно впроваджено, і з більшістю функцій він працює досить ефективно, — загадка. Тож, говорячи в цій статті про зміни, що мають набрати чинності пізніше, ми вживаємо фразу: «повне запровадження роботи ЕК».

Більшість норм щодо ЕК, у т. ч. принципи його створення і функціонування, містяться в новій статті 42-1 ПКУ. Причому більшою мірою ця стаття вже набрала чинності.

Методолог і технічний адміністратор

ПКУ визначено поняття технічного адміністратора і методолога електронного кабінету (пп. 14.1.110, 14.1.242 ПКУ). Це два різні суб’єкти (що мають різні права й обов’язки) згідно з ПКУ, проте із названих визначень випливає, що і техадміністратором, і методологом є ДФС — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Методолог та технічний адміністратор

Методолог кабінету визначає методологічні та методичні основи створення і функціонування ЕК, розробляє та затверджує технічне завдання на розроблення, оновлення, модифікацію, усунення помилок програмного забезпечення ЕК.

Технічний адміністратор здійснює заходи із розроблення, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення ЕК.

Сподіваємося, ДФС сама не заплутається, і її посадовці в кожному конкретному випадку чітко знатимуть, в якій іпостасі вони діють.

Способи взаємодії — на вибір

Положення ПКУ щодо ЕК передбачають грандіозні плани — практично всю взаємодію платника та ДПI забезпечити в ЕК. Тому слід звернути увагу, що спосіб взаємодії (в загальному порядку чи в електронній формі) визначає платник податків, ставлячи в ЕК спеціальну позначку. При цьому він зобов’язаний навести свою електронну адресу (e-mail).

Платник податків може відмовитися в будь-який момент від обраної електронної форми взаємодії.

Обираючи спосіб взаємодії, слід буде зважати на те, що для користувача електронного кабінету діють особливі правила листування, а також особливий порядок вручення документів, що їх складають органи ДФС.

Також пунктом 42-1.5 ПКУ буде впроваджена заборона вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених цим пунктом, для того щоб отримати право користування електронним кабінетом. Тобто, по суті, від платника не повинні будуть вимагати жодних додаткових договорів, у т. ч. з прізвищем поточного керівника ДПI.

Заборона відмови

Iз повним запровадженням роботи ЕК єдиною підставою для відмови у проходженні ідентифікації платника податків в ЕК є недійсність ЕЦП такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа (п. 42-1.5 ПКУ).

Заборона втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків ЕК — один із принципів функціонування ЕК, визначених у ПКУ.

Сподіваємося, наведені норми в комплексі нарешті поставлять крапку в ганебній практиці багатьох ДПI щодо блокування і зволікання з підписанням договорів на визнання електронних документів.

Функціонал ЕК

Основні дві функції ЕК — подання звітності в електронній формі та ведення листування засобами електронного зв’язку в електронній формі. Проте ПКУ тепер визначає ширший ф нал ЕК. Кабінет згідно з п. 42-1.2 ПКУ має забезпечувати взаємодію платника з контролюючим органом за значною кількістю напрямів такої взаємодії.

Основний функціонал електронного кабінету:

— перегляд інформації про платника — інтегрованих карток, СЕА ПДВ та СЕА реалізації пального, можливість виведення цієї інформації у вигляді автоматичного документа з накладенням ЕЦП та печатки органу ДФС;

— проведення звірки з бюджетами також із виведенням відповідного документа, засвідченого ЕЦП органу ДФС;

— управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені;

— автоматизоване визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

— заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, іншої звітності до контролюючого органу;

— реєстрація, коригування ПН та розрахунків в ЄРПН та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

— перегляд у режимі реального часу інформації про ПН/РК, реєстрація яких в ЄРПН зупинена;

— перегляд інформації про незареєстровані ПН/РК із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

— доступ до СЕА ПДВ у частині всіх складників, що визначають реєстраційну суму;

— інформування платника про перевірки та адміністративне оскарження їх результатів (детальніше про це нижче);

— інформування про статус контрагентів за загальнодоступними реєстрами;

— взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей, перехід на спеціальні режими оподаткування;

— подання значної кількості документів щодо відносин із митними органами;

— реєстрація РРО;

— передання звітів з РРО (в т.ч. подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків);

— подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі ЕК;

— вивантаження платником через ЕК будь-якого документа, що має бути йому наданий контролюючим органом, із накладенням ЕЦП такого органу.

До речі, цей пункт уже набрав чинності, незважаючи на те що значна частина функцій, які мають бути реалізовані через ЕК, на сьогодні ще не реалізовані, і можна відповідально стверджувати, що їх упровадження розтягнеться не на один місяць, а можливо, і не на один рік.

Листування з платником

Дещо пізніше наберуть чинності зміни до п. 42.2 ПКУ, згідно з якими листування контролюючого органу з платником, який подає звітність в електронній формі та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в ЕК, може здійснюватися шляхом надіслання відповідних документів до ЕК з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в ЕК.

Після доставки документа до ЕК контролюючому органу автоматично формується зворотна квитанція. У разі її неотримання протягом двох робочих днів контролюючий орган на третій день надсилає платнику відповідний документ у паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Пріоритетність документів держорганів

Пріоритетність документів, що надходять від держорганів, — це також один із визначених ПКУ принципів ЕК (п. 42-1.1 ПКУ). Згідно з ним, програмне забезпечення ЕК має бути влаштоване так, щоб при початку роботи в ЕК документи і повідомлення, що надійшли від ДФС та інших державних органів, відкривалися автоматично, і платник податків не мав змоги щось відправити через ЕК доти, доки не отримає повідомлення, що надійшли до його ЕК від держорганів.

Електронний документ у паперовій формі

Згідно з останнім абзацом п. 42.4 ПКУ, на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган має надати йому відповідний документ у паперовій формі протягом 3 робочих днів із дня надходження відповідної вимоги. Вимога може бути подана платником у паперовій або електронній формі.

Режим роботи кабінету

Згідно з новим п. 42-1.6 ПКУ, який набере чинності з повним запровадженням роботи ЕК, кабінет працюватиме постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Заборонено технічне обслуговування ЕК у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня.

Повідомлення про помилки

Змінами, що наберуть чинності з повним запровадженням роботи ЕК, у ПКУ буде запроваджено положення щодо порядку повідомлення про технічні та/або методологічні помилки (поняття цих помилок тепер визначено в нових пп. 14.1.111, 14.1.182-1 ПКУ) в електронному кабінеті та встановлено строк для перевірки помилок 72 години.

Звільнення від відповідальності

Iз повним запровадженням роботи ЕК платник податків звільнятиметься від відповідальності у разі, коли в роботі ЕК виявлено технічну та/або методологічну помилку і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду (п. 42-1.10 ПКУ). У такому разі штрафні санкції, пеня, адміністративна та кримінальна відповідальність не можуть застосовуватися.

Платники податків (усі) мають бути повідомлені про наявність помилки та необхідний для її усунення строк. Своєчасність усунення технічних та/або методологічних помилок — один із принципів функціонування ЕК, визначених у ПКУ. Реєстр помилок має бути оприлюднено на сайті ДФС (п. 42-1.7 — 42-1.9 ПКУ).

Новий предмет для звернення до суду

Відповідно до п. 42-1.10 — 42-1.11 ПКУ, якщо методолог або технічний адміністратор не надсилатимуть відповіді про результати перевірки повідомлення про помилку в строк 72 год. або заперечуватимуть її наявність, платник матиме право звернутися до суду.

На наш погляд, таке звернення (щодо визнання дій органу ДФС протиправними) слід розглядати в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства. Незважаючи на те що йдеться про встановлення факту, який має юридичне значення, скористатися окремим провадженням за ЦПК, на наш погляд, не вдасться, адже ч. 2 ст. 256 ЦПК говорить про можливість встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізосіб.

Протягом розгляду звернення судами платника заборонено притягувати до відповідальності, включаючи штраф і пеню.

Проте відповідні норми також наберуть чинності з повним запровадженням роботи ЕК.

Революція щодо документів перевірок

Серед функціоналу ЕК є одна революційна новинка, що заслуговує на окрему увагу: надання всіх документів, пов’язаних із перевірками, через ЕК. Так, зокрема, через ЕК має бути забезпечено надання платнику від контролюючого органу і навпаки таких документів:

— повідомлення платника про проведення планової перевірки;

— надання платнику наказу про проведення документальної та фактичної перевірки;

— отримання платником акта перевірки або довідки за результатами перевірки;

— подання заперечень на акт або довідку;

— адміністративне оскарження — подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу.

ПКУ окремо не встановлює можливості надання платникові податкового повідомлення-рішення або іншого рішення через електронний кабінет. Проте є норма (про яку йшлося вище), згідно з якою платникові в такий спосіб можуть надаватися всі документи. Тож поширення відповідного порядку і на ППР — лише справа техніки.

Джерело: https://news.dtkt.ua/