У Верховній Раді спробують подолати корупцію у фіскальних органах. Серед інших заходів на виконання такої амбітної мети в Україні планують створити інститут податкових консультантів, щоб зменшити контакти між платниками і працівниками податкового органу.

Дружба, перевірена електронікою

Головний ворог вітчизняного бізнесу — не велике податкове навантаження, а корупція. До такої думки схиляються автори законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (№3357). Підійти до боротьби з ворогом вирішили комплексно.

Оскільки більшість контактів між платниками і податковими органами відбуваються на рівні районних інспекцій, у проекті пропонується відібрати в таких інспекцій функції щодо податкового аудиту та проведення перевірок. Водночас закладено законодавчі підвалини для переформатування ДФС у сервісну службу, дружню до платників.

Зокрема, для скорочення контактів між платниками і

працівниками податкового органу пропонується запровадити он-лайн-сервіс «Електронний кабінет платника податків», де користувачі зможуть управляти своїм особовим рахунком, контролювати надходження коштів у бюджет та отримувати довідки. Роль своєрідного буфера між податківцями і платниками мають виконувати консультанти, які нарівні з електронікою покликані мінімізувати корупційні ризики ДФС. Бухгалтери, аудитори та юристи, чия професійна діяльність пов’язана з обслуговуванням потреб платників, занепокоїлися: чи не ускладнить законодавча ініціатива їхній доступ до заробітку?

Невільне вдосконалення

Проект закону щодо податкової лібералізації жодним чином не проливає світла на поставлене ринком запитання. В разі його ухвалення Податковий кодекс доповнять пп.14.1.158¹, що визначатиме податкового консультанта як фізичну чи юридичну особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність щодо надання відповідних послуг. Види консультацій, а також підстави та порядок їх надання мають бути передбачені окремим законом.

В різних країнах податкові консультанти виконують різний за своїм обсягом функціонал — від подання податкової звітності, ведення бухгалтерського, фінансового обліку до підготовки шаблонів первинних договорів, аналізу трансакцій. Тобто йдеться про поєднання бухгалтерських, аудиторських і адвокатських послуг, що може влетіти в копійчину не тільки потенційним консультантам, котрим доведеться опановувати навичками в суміжних галузях, а й самим платникам податків. Адже витрачені на самовдосконалення кошти консультанти закладуть у виставлені за послуги рахунки.

Презентуючи документ у Верховній Раді, автори анонсували використання найбільш успішного досвіду Польщі та Німеччини. В 1950 році в Німеччині прийняли спеціальний закон, який регулює цю сферу. У 1997-му аналогічний акт з’явився у Польщі. В цілому до законодавчого закріплення податкового консультування вдалися 26 країн.

За задумом авторів проекту №3357, така діяльність в Україні теж має регулюватися окремим законом. Водночас у таких країнах, як Велика Британія, Нідерланди, Швейцарія, існує саморегуляція ринку податкових консультацій, однак українських законодавців такий стан речей не приваблює.

Річ у тім, що в країнах із законодавчим урегулюванням доступу до професії податкових радників існують експертні ради консультантів, які розробляють документи на кшталт вітчизняних податкових узагальнень. У такий спосіб рекомендації податкових радників стають обов’язковими для виконання не тільки платниками податків, а й фіскальними органами.

Другим після подолання корупційних ризиків аргументом на користь законодавчого закріплення податкових консультацій стала гарантована якість послуг. З огляду на досвід адвокатів і аудиторів аргумент не новий, тож побоювання щодо чергової монополії на заняття професійною діяльністю неминучі.

І хочеться, і колеться

Ідея «узаконити» податкове консультування також не нова: у 2008 році проект «Про податкове консультування в Україні» №2745 вже реєструвався у Верховній Раді, після чого був доопрацьований у 2009-му і врешті-решт знятий з розгляду 15.11.2011. Відтоді ситуація в податковій сфері змінилася, як і вимоги до податкових консультацій.

Серед платників популярності спірній ініціативі може надати страхування як одна із законодавчо визначених умов діяльності податкових консультантів, яке вимагатиметься для гарантування якості послуг та захисту інтересів і держави, і платника податку. Однак за якість треба платити. Чи спроможні на це українці в сучасних економічних умовах? І чи не станеться так, як у Німеччині, коли податкове законодавство буде врегульоване настільки, що платники не зможуть самостійно сплачувати податки? У такому разі на вітчизняний малий і середній бізнес чекає важке випробування, а роль податкового консультанта зводиться до виправдання відповідної податкової політики. І хоча на користь таких підозр не говорить нічого, крім негативного досвіду минулих фіскальних реформ, можливо, саме через «дилему якості» в учасників ринку панує думка, що посилення ролі податкових консультантів нівелює позитивні моменти очікуваної лібералізації. Попри те що юридичні радники більш зважені у своїй оцінці, представники професійних об’єднань налаштовані позитивно.

КАТЕРИНА ГРИНЬОВА

http://zib.com.ua/