Про розвиток міської інфраструктури, медичну реформу та співпрацю з громадськістю редакція журналу «РоботодавецЬ» спілкувалась з першим заступником голови Київської міської державної адміністрації Миколою ПОВОРОЗНИКОМ.

– Миколо Юрійовичу, в кінці минулого року Вас призначено першим заступником голови КМДА, з чим Вас вітаємо. Скажіть, які плани на цей рік і чи зміниться вектор Вашої роботи?

– Дякую за привітання. Дійсно, у мене стало більше обов’язків, відповідно зросла і відповідальність, у першу чергу, перед киянами, які очікують позитивних змін. Саме тому, не знижуючи темпи роботи, напрацьовуємо нові плани та ідеї і втілюємо їх у життя.

Насамперед йдеться про зміни у повсякденному житті киян та гостей столиці: оновлення рухомого складу громадського транспорту, ремонт доріг, будівництво шкіл та дитячих садочків, закупівля нового медичного обладнання та ремонт приміщень медичних закладів.

– Тема розвитку громадського транспорту завжди актуальна. Чи заплановано оновлення рухомого складу цього року? І як щодо розгалуження гілок метрополітену?

– Одним із завдань Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року є зниження ступеня зносу рухомого складу громадського транспорту до рівня, що не перевищує 25 %, до 2025 року. І ми робимо усе можливе аби досягти цих показників. Так, в рамках проекту «Міський громадський транспорт України» буде придбано 17 сучасних модульних трамвайних вагонів довжиною 30-34 метри, пристосованих для обслуговування пасажирів із інвалідністю, 112 автобусів великої та особливо великої місткості з низьким рівнем підлоги та обладнання для реконструкції фунікулера із заміною тягового обладнання, кабін, систем управління тягою та систем безпеки і зв’язку.

Це стане можливим завдяки участі Комунального підприємства «Київпастранс» у зазначеному проекті через залучення кредиту від Європейського інвестиційного банку в розмірі 50 млн євро на закупівлю автобусів, трамваїв і вагонів київського фунікулеру. Відсоткова ставка не перевищує 2,5% річних у євро, термін залучення коштів – від 5 до 22 років з дати останньої вибірки кожного траншу.

Окрім цього, за рахунок міського бюджету заплановано придбати 20 трамваїв. Також наразі обговорюється можливість придбання автобусів та тролейбусів.

Щодо розгалуження гілок метрополітену, то тут теж маємо певні напрацювання. До 2019 року заплановано збудувати та здати в експлуатацію дві станції метро – «Мостицька» та «Проспект Правди». Окрім цього, ми ведемо активні перемовини з групою китайських інвесторів щодо будівництва четвертої гілки метрополітену на 13 станцій, яка пройде через Подільсько-Воскресенський міст.

 –  Зараз на слуху в країні медична реформа. Розкажіть, які зміни чекають на столичних пацієнтів та лікарів?

– Насамперед зауважу, що ми почали впроваджувати зміни у сфері надання медичних послуг ще у 2016 році. Щороку видатки з міського бюджету на розвиток системи охорони здоров’я збільшуються. За рахунок цих коштів проведено капремонт в Олександрійській лікарні, в 6-й і 17-й міських лікарнях, в міській лікарні швидкої допомоги, в 1-й і 2-й дитячих міських лікарнях, в дитячих лікарнях Печерського і Солом’янського районів. Закуплено комп’ютерні та магнітно-резонансні томографи, апарати ультразвукової діагностики, обладнання для реанімації та анестезії,  багато іншої техніки.

Крім того, у 2017 році ми почали впроваджувати проекти «Електронна черга» та «Лікар в вашому домі», які цього року будуть імплементовані у всіх районах столиці. Перший – дозволяє записатися на прийом через інтернет, другий – орієнтований на профілактику захворювань.

 – На чому зосередите свою увагу у поточному році?

– Цього року велика увага вже приділяється дитинству та материнству. Закуплено спеціалізоване обладнання для обстеження новонароджених ще на стадії перебування у пологових будинках. Це обладнання дозволяє виявити вади слуху та зору у новонародженого. Окремо наголошую, діагностовані у перші дні після народження вади слуху та зору у більшості випадків піддаються корекції. Таким чином вчасне діагностування знизить показники інвалідизації дітей внаслідок вроджених вад зору та слуху.

Окрім цього не зменшуватимемо темпів і в дооснащенні медичних закладів та ремонті їх будівель. Таким чином працюємо над створенням комфортних умов для пацієнтів, покращенням якості медичних обстежень та наданням медичних послуг загалом.

– Які саме медичні заклади отримають нову техніку? І де пройдуть ремонтні роботи?

– Цього року заплановано оснащення кардіологічних кабінетів 13 консультаційно-діагностичних центрів міста Києва обладнанням для раннього виявлення кардіологічних захворювань. Завершуємо капітальний ремонт та придбання обладнання для відділень рентген-ендоваскулярної хірургії з палатами реанімації і післяопераційного перебування в Олександрійській клінічні лікарні м. Києва та Київській міській клінічній лікарні № 1. З метою надання невідкладної допомоги у відповідності до сучасних вимог, плануємо закупити медичне обладнання для травматологічних відділень та відділень політравми 10 відділень Київських міських клінічних лікарень: операційні флюороскопічні мобільні системи (С-арки), спеціально обладнані операційні столи, артроскопічні комплекси з наборами інструментів та силового і спеціального інструментарію. Це дозволить здійснювати високотехнологічні операційні втручання.

Планується ввести в експлуатацію після реконструкції Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини для надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним, роділлям та породіллям, що мають різноманітну інфекційну патологію, а також народженим ними  немовлятам.

Також, з метою підвищення рівня енергоефективності закладів планується здійснити заходи по утепленню фасадів та заміні вікон у Дитячій клінічній лікарні № 4 Солом’янського району, Дитячій клінічній лікарні № 9 Подільського району, Київського міського пологового будинку №6, Київському міському психоневрологічному диспансері № 3, Київському міському консультативно-діагностичному центрі та Київській міській дитячій клінічній лікарні № 2. Це основні плани на цей рік.

– Досить амбітні плани. Та повернемося до питань сьогодення. В МОЗ заявилипро перший мільйон підписаних декларацій з лікарями. Яка ситуація у столиці з вибором лікаря та підписанням з ним декларації?

– Звичайно і зрозуміло що столиця лідер у всьому. Тому на сьогодні у місті підписано понад 148 тисяч декларацій. Це перша позиція у рейтингу серед регіонів. У системі Е-health зареєстровано 61 медичний заклад та 1626 лікарів. Зауважу, усі столичні медичні заклади первинної ланки забезпечено комп’ютерами та підключено до інтернету.

– Окрім медицини Ви куруєте інвестиційну сферу столиці. Як плануєте підвищувати інвестиційну привабливість Києва?

– Над цим питанням міська влад працює постійно. Для залучення інвестицій та налагодження співпраці з іноземними країнами щоосені у столиці проходять Інвестиційні форуми. Цей рік не стане винятком і у вересні-листопаді пройде черговий інвестфорум, ключовою темою якого будуть інновації. В рамках його проведення передбачено провести спеціалізовані воркшопи для інвесторів, ярмарки інкубаторів та акселераторів, презентації проектів.

На мою думку інвестфорум це своєрідний майданчик, який допомагає міській владі та підприємцям Києва у пошуку та залученні приватних вітчизняних і іноземних інвестицій для створення на території міста нових сучасних виробництв, спорудження об’єктів – основи подальшого соціально-економічного розвитку столиці. Наприклад, у 2017 році форум відвідали понад 600 учасників з 20 країн світу. Було представлено більше 40 інвестиційних проектів на загальну суму понад 9 млрд грн.

– Розкажіть про інвестпроекти, які заплановано впроваджувати найближчим часом у столиці.

– Один з таких проектів – створення туристичної мережі прокату електрокарів. Проводитимемо інвестиційний конкурс із залучення інвестора до реалізації проекту з облаштування дорожньої інфраструктури для функціонування екологічно чистого виду транспорту – електрокарів та створення туристичної мережі їхнього прокату.

Дорожню інфраструктуру  для туристичної мережі прокату електрокарів пропонується облаштувати на: просп. Оболонському, 14-16, 13-9-А (ТРЦ «Дрімтаун»); вул. Володимирській, навпроти буд. № 60; пл. Деміївській (під шляхопроводом навпроти будинку № 1 на просп. Науки); пл. Вокзальній, 1; вул. Ползунова (Південний вокзал); просп. Миколи Бажана, біля буд. № 3-А; вул. Ізюмській (Ринок «Деміївський»); вул. Саперно-Слобідській, 8-10; просп. Академіка Глушкова, 5; вул. Раїси Окіпної, 3; вул. Раїси Окіпної, 4-Б; вул. Терещенківській, 11-12, 2/15-4-А; вул. Костянтинівській, 2-А; вул. Івана Франка, 34/33-46, 27/31, неподалік від Володимирського собору та на  Львівській площі.

Цей проект дозволить популяризувати електроавтомобілі як серед гостей столиці, так і серед киян, що у свою чергу призведе до покращення екологічної ситуації у місті.

Окрім цього, в рамках залучення інвестицій в інфраструктуру міста, заплановано будівництво дитячого садочку та школи за рахунок коштів інвестора. У закладах охорони здоров’я плануємо впроваджувати інформаційно-платіжні термінали для самообслуговування. Завдяки їм кияни зможуть оплатити медичні послуги без комісії.  А для проведення вільного часу містян плануємо облаштовувати зони дозвілля за рахунок приватних коштів.

– Окрім залучення коштів інвесторів, у місті активно розвивається Громадський бюджет як одна з форм взаємодії громадськості з міською владою. Які напрацювання є у цьому напрямі?

– За результатами роботи у минулому році, можна впевнено стверджувати, що тільки спільними зусиллями з громадськістю ми можемо приймати ефективні рішення на благо киян. Така співпраця дозволяє враховувати думку обох сторін та напрацьовувати дієві механізми, у тому числі контролю за витрачанням бюджетних коштів.

У 2017 році на реалізацію проектів Громадського бюджету було передбачено 50 млн грн. Загалом подано пропозицій для реалізації 497 проектів. Серед них найбільше уваги розробники приділили наступним сферам: спорт, освіта, культура та туризм і комунальне господарство. Після відповідного відбору переможцями було визначено 62 проекти, із яких реалізовано 57 на суму 42,7 млн грн.

Я сподіваюсь на більш ефективну співпрацю і налагодженість роботи між міською владою та громадськістю, адже цього року з бюджету міста заплановані втричі більші витрати на реалізацію громадських проектів, ніж у минулому.

– На одній з останніх сесій депутати ухвалили нову редакцію положення про Громадський Бюджет міста Києва. Розкажіть про які зміни йдеться.

–  Так, дійсно, депутати ухвалили нову редакцію положення. Вже  у 2019 році третій Громадський бюджет столиці відбудеться за новими правилами.

Згідно з документом, усунуто розподіл на малі та великі проекти: мінімальна вартість ініціативи – 50 тис. грн, максимальна – 3 млн грн. Також встановлено обов’язковий резерв до 20% у кошторисі проектів, що гарантуватиме їхню повну та своєчасну реалізацію. Командам-розробникам проектів надано можливість долучати спонсорів. Серед нововведень – заборона підкупу голосів, політичної агітації, дискредитації інших учасників Громадського бюджету та вимагання інформації про те, за який проект віддали голоси ті, хто взяв участь у голосуванні.

Проекти можна подавати за напрямами: безпека, дороги і транспорт, комунальне господарство, енергоефективність, культура і туризм, екологія, громадянське суспільство, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, спорт, ІТ, публічний простір тощо.

Наразі вже визначено орієнтовні суми фінансування Громадського бюджету в 2020 та 2021 роках, це 175 та 200 млн грн відповідно.