Діяльність Мінекономрозвитку визнали назадовільною, а першого заступника Міністра економіки М.Нефьодова радять відправити у відставку. Учасники парламентського круглого столу «Стратегія розвитку промисловості України» прийняли резолюцію з низкою пропозицій до Прем’єр-міністра України.

Як наголошувалося, через відсутність належної промислової та ефективної економічної політики діяльність МЕРТ послаблює конкурентні позиції української економіки на міжнародній економічній арені.

Колективне ж звернення українських промисловців, роботодавців і підприємців щодо відставки відповідального за промислову політику в уряді М.Нефьодова підтримали через його бездіяльність у сфері промислової політики, а також протидію важливим промисловим ініціативам, у тому числі законопроекту №7206 «Купуй українське, плати українцям».

Депутати і виробники також наполягають на встановленні для представників уряду обов’язку представляти єдину проукраїнську позицію у відносинах з іноземними партнерами в питаннях формування та реалізації промислової політики, в тому числі щодо мораторію на експорт лісу-кругляка, підвищення експортного мита на брухт чорних металів, створення ЕКА, індустріальних парків, держзакупівель «Купуй українське, плати українцям» тощо.

Урядову Стратегію розвитку промисловості України МЕРТ, яку жорстко розкритикували виробники та роботодавці, а Національний комітет з промислового розвитку взагалі відхилив, вимагають вдосконалити із врахуванням Моделі промислової політики України, затвердженої Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, та пропозицій українських виробничих об’єднань.

“Я мав дуже великі очікування від того, що мені Максим Євгенович передав стратегію розвитку промислового комплексу. Тут 21 сторінка – а що з цього взяти не знаю. Промисловці заявляють про колосальний спад виробництва, 950 тис. емігрантів до Польщі, сировинний експорт 2/3, всього 34% виробничого експорту – це все позитив Міністерству економіки? Мінусів більше. У стратегії немає мети – ми не бачимо, до чого так дійдемо”, – зазначив Перший заступник, в.о. Голови Комітету Верховної̈ Ради України з питань фінансової політики і банківської̈ діяльності Михайло Довбенко.

Парламент же зробив низку суттєвих кроків і заклав фундамент нової промислової політики України. “Напрацьована спільно з виробниками та експертами та багато разів презентована публічно модель промполітики містить цільові індикатори, пріоритети та конкретні інструменти промислового розвитку (https://www.slideshare.net/galasyuk/ss-45265188). На виконання розроблено низку законодавчих ініціатив (енергосервісні контракти (ЕСКО), експортно-кредитне агентство (ЕКА), індустріальні парки (ІП), розстрочка імпортного ПДВ на виробниче обладнання, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, мораторій на експорт лісу-кругляка, підняття вивізного мита на металобрухт, «Купуй українське, плати українцям» та ін.), – пояснив Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. – Але парламент не є виконавчою гілкою влади. Тож не може займатися “переставлянням ніг” уряду і розробкою урядових державних програм. Це роль виконавчої гілки влади”.

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/virtwww/w_robotodavets_4a9c96ac/http/wp-content/plugins/ultimate-responsive-image-slider/layout.php on line 15

КС “СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ”

Голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко у своєму зверненні до першого заступника Міністра економіки М. Нефьодова також був категоричним.

“Єдиний Ваш плюс – це Prozorro. Все решта – мінус. 48 епітетів щодо того, якою має бути промислова політика, але жодного слова проте, як це зробити. Ми маємо відстоювати своє! Питання “купуй українське”, так само як “купуй американське” – чому це не робиться в Україні? Чому закриваються машинобудівні заводи? Чому ми не робимо, як США, де 50% льотного парку вітчизняного виробництва? Чому ви ці питання не ставите? Це конкретні речі!”.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник наголосив на необхідності активізації ролі держави в плануванні економічного зростання галузей та промислових груп. В першу чергу – через публічні закупівлі. Адже 300 млрд грн, що їх потенційно сконцентровано в цій сфері, – це потужний інструмент внутрішнього інвестування.

“Дуже важливо, аби пріоритет в держзакупівлях надавався саме вітчизняним виробникам”, – відзначив він. 

За його словами, безумовним пріоритетом для економіки України також повинна стати підтримка несировинного експорту. З цією метою ФРУ наполягає на збільшенні бюджетного фінансування Експортно-кредитного агентства до 2 млрд грн.

Позицію промисловців також представив Генеральний директор ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» Василь Федін:

“За 4 роки обсяги нашого виробництва впали у 8 разів – з 92 млн доларів до 12 млн доларів. Усі іноземні компанії, не зважаючи на підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, а в нас були тільки європейські замовники, покинули Україну. Україна сьогодні перетворюється у кладовище заводів – оце результати роботи Мінекономіки. Все, що про нашу країну знають у світі – війна. Взяти кредит для машинобудування тут неможливо. Американці, чуючи про цю проблему не вірять – питають, у Вас що немає уряду, міністерства? А як Міністерство відреагувало на ці проблеми? – Ніяк! За стан економіки, який маємо сьогодні, несуть відповідальність конкретні люди. Якщо кадри не в стані виконувати поставлені задачі, їх необхідно замінювати на більш професійні. Ті, які будуть захищати українську промисловість, а не продавати за 30 срібників на користь іноземним компаніям”, – зазначив він.

Директор з корпоративних відносин ТОВ «Інтерпайп» Дмитро Кисилевський наголосив: 

“Ми є одним з величезних потужних інвесторів в українську економіку – зараз їх багато шукають, але під себе у носом не дуже бачать. За останніх 5 років вклали 1 млрд доларів у нове виробництво в Україні.  На жаль, а не на щастя, 75% продукції ми експортуємо. Податків платимо чимало – майже 2 млрд у минулому році. Ці особливості обумовлюють наше бачення того, якою має бути стратегія промислового розвитку України”.

Так Д.Кисилевський назвав критично важливим запуск внутрішнього ринку через інвестиції в інфраструктуру, а також – збільшення видобутку українських нафти і газу. Крім того, топ-менеджер вказав на необхідність впровадження євпропейської практики підтримки вітчизняних виробників на державних закупівлях, як це пропонується законопроектом “Купуй українське, плати українцям”:

“В Європі ми не можемо постачати продукцію державним компаніям, бо в них є вимоги – 50% локалізації”.

Окремої уваги потребує застосування механізмів фінансування експорту машинобудування та економічна дипломатія:

“Як тільки ми навчаємось щось робити, проти нас одразу ставлять забори, там, де ми можемо це продавати”. Також терміново слід вирішувати питання з тарифами державних монополій. “Незабаром в Україні не буде кому працювати – з однієї сторони люди виїзжають у Польщу, з іншої – система профтехосвіти не випускає потрібних нам кваліфікованих робітників”, – фіналізував Д.Кисилевський, відзначивши, що компанії доводиться самостійно займатися питанням професійно-освітньої підготовки майбутніх кадрів.

До слова, резолюція Гройсману також містить пропозицію створення Міністерства промисловості України та включення до пріоритетних економічних законопроектів, підтримуваних урядом («ТОП-35»), окрім пакету законопроектів про індустріальні парки (реєстр. No2554а-д та No2555а-д від 25.04.2016 року) і законопроекту «На захист українських експортерів!» (реєстр. No7365 від 06.12.2017 року) також стратегічно важливих промислових законодавчих ініціатив: безкоштовне приєднання до інженерних мереж (реєстр. No6671); «Купуй українське, плати українцям!» (реєстр. No7206); про лібералізацію валютних розрахунків (реєстр. No7155); щодо удосконалення конституційної функції Національного банку України для забезпечення економічного зростання країни (реєстр. No5303).

За матеріалами прес–служби Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва