Платник ПДФО має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом з моменту визначення ним такого об’єкта як основне місце проживання у звітному податковому році за умови документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки. 

А саме:

• кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
• відповідних платіжних документів, у яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з печаткою про перерахування коштів через касу, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
• паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, надавати документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно із ст. 175 Податкового кодексу, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Алгоритм розрахунку податкової знижки за користування іпотечним кредитом

Громадяни мають право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу).

Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується так:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму ЄСВ та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого ЄСВ та ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки. Коефіцієнт розраховується за такою формулою:

К = МП / ФП,

де К — коефіцієнт;

МП — мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 м²;

ФП — фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту;

розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку.

здійснюється порівняння розрахункової суми податку і суми податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Для отримання податкової знижки необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця поточного року.

Джерело: Вісник ДФС