Поняття та функції кадастрового номеру земельної ділянки

Share Button

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

При цьому кадастровий номер земельної ділянки не відображає її приналежність до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці в межах державного кордону.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:

НКЗ : НКК : НЗД,

де НКЗ – номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НКК – номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НЗД – чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. Тобто, зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Проте новий кадастровий номер присвоюється земельній ділянці у разі її поділу чи об’єднання.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується у разі, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Вперше кадастровий номер земельної ділянки був передбачений у формі державного акта на право власності на земельну ділянку, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449.

На сьогодні кадастровий номер є обов’язковим для визнання земельної ділянки об’єктом цивільних прав.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Державну реєстрацію земельної ділянки, наслідком якої є присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, здійснюють державні реєстратори Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

http://reporter.pl.ua.

kazmetal l.com