Суттєвими та кардинальними стали зміни, внесені до Податкового кодексу України з початку 2017 року – законодавець вперше закріпив пріоритет ДФС як сервісної служби для платників податку. Це вплинуло не тільки на «функціонал» органів ДФС, але й на їх структуру, переконана в.о. заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві Ірина МІРВЕЛОВА

На сьогодні Податковим кодексом України чітко визначено чотири функції районних податкових інспекцій, які полягають в сервісному обслуговуванні платників, забезпеченні реєстрації та обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, формуванням та веденням реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Тобто районна податкова інспекція сьогодні – це стовідсотково сервісна служба, яка відокремлена від фіскальної складової ДФС та спроможна забезпечити повний цикл надання всіх сервісних базових послуг, необхідних платникам для реалізації їх прав та обов’язків, визначених законодавством.

Так, наприклад, для того, щоб платники змогли зареєструватись в реєстрі платників ПДВ або в інших реєстрах, перейти на спрощену систему оподаткування, обрати добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні, подати звітність, заяви, листи, отримати витяги з реєстрів або довідки, достатньо лише скористатись послугами, які надаються в районних податкових інспекціях.

У місті Києві на базі районних податкових інспекцій вже працюють 10 центрів обслуговування платників. Наведу деякі статистичні дані: за 2016 рік столичні ЦОП надали платникам 6,5 млн. послуг, серед яких найбільшу кількість становить приймання  звітності – 3,8 млн., вхідної кореспонденції – 854 тис., надання усних консультацій – 634 тис., реєстрація та видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 150 тис., проведення звірки стану розрахунків з бюджетами за податками, зборами – 120 тис., реєстрація та надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 102 тис., видача посилених сертифікатів відкритих ключів – 67 тис.

Не дивлячись на те, що особисті візити відвідувачів до сервісних центрів залишаються популярними, кількість платників, що обирають спосіб спілкування з ДФС шляхом отримання послуг засобами електронних сервісів, зростає, у тому числі й через Електронний кабінет платника.

ЕКП було створено з метою забезпечення можливості реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених  законодавством, шляхом “електронного спілкування” з органами ДФС.

Хочу звернути увагу, що з 01.01.2017 Податковим кодексом України вперше надано визначення, складові, принципи функціонування та сервіси ЕКП, а Порядок функціонування Електронного кабінету платника  визначається  Міністерством фінансів України.

В повній мірі ЕКП запрацює з 1 січня 2018 року, але вже сьогодні кожен може скористатися на сайті ДФС електронними сервісами, якими поступово наповнюється функціонал кабінету.

Для всіх користувачів сайту доступна відкрита частина ЕКП, яка, зокрема,  дозволяє суб’єктам господарювання отримати інформацію з єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, переглянути реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, більше дізнатись про свого бізнес-партнера, отримати інформацію про заборгованість, перевірити перебування контрагента у відповідних реєстрах.

Щоб стати користувачем ЕКП, суб’єктам господарювання необхідно лише отримати електронний цифровий підпис та укласти договір для включення в систему електронного документообігу.

Слід зазначити, що з кожним роком кількість користувачів електронних сервісів зростає. За чотири місяці з початку цього року 74% платників скористалися електронними сервісами та подали звітність засобами телекомунікаційного зв’язку; майже у 2 рази збільшилась кількість електронних заяв на отримання витягів стосовно наявності платників в  реєстрі платників ПДВ; отримано 40 тисяч електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків від фінансових установ. Також користуються попитом виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, виписки з системи електронного адміністрування ПДВ, виписки з Єдиного реєстру акцизних накладних. Більше 130 тисяч запитів направлено громадянами через Електронній кабінет платника для отримання інформації про суми виплачених доходів.

Подання звітності платниками м. Києва через ЕКП у 2017 році зросло майже в 10 разів в порівнянні з минулим роком.

Важливим сервісом для платників, безумовно, є можливість переглянути стан розрахунків з бюджетом, врахувати інформацію про існуючу переплату для погашення поточних грошових зобов’язань, своєчасно відреагувати у разі помилкової сплати податків на невірний рахунок або виникнення податкового боргу.

Із зростанням кількості шанувальників зручних сучасних можливостей фіскальна служба міста Києва почала наполегливо шукати нові підходи у наданні якісних сервісних послуг платникам податків, у тому числі і електронних сервісів, одним з яких є включення платників податків в систему електронного документообігу ДФС.

Нашим колективом, в межах існуючого нормативного поля та програмного забезпечення, запроваджується укладення договорів про визнання електронних документів між платниками та районними податковими інспекціями протягом одного робочого дня замість п’яти робочих днів або навіть двадцяти календарних днів, визначених законодавством.

Враховуючи, що до районних податкових інспекцій щоденно надходять сотні зазначених договорів від суб’єктів господарювання, у тому числі в останні дні для реєстрації податкових накладних або подання звітності, ця новація, безумовно, є позитивною та цікавою для платників.

Вважаю, що розумне та збалансоване поєднання скорочення термінів надання послуг із підвищенням якості цих послуг – запорука створення  комфортних умов для платників податків.