Минулий 2017 рік був більш ніж перенасичений різними публічними заходами, ініційованими за рахунок донорів як прибічниками парламентської більшості та центральних органів виконавчої влади, так і опозиційно налаштованою бізнесовою громадськістю. Різного формату форуми відбувалися за форумами з таким калейдоскопічним ефектом, що проблемно було навіть відслідковувати їх тематичну спрямованість в інформаційному просторі

Якщо ж не торкатися політичних аспектів суспільного життя, то визначальною проблематикою публічного дискурсу був бюджетний процес, тісно пов’язаний з внесенням змін до Податкового кодексу України. Зрозуміло чому саме так. Бізнес уже не витримує регуляторного пресингу в той час, коли все начебто спрямовується на прискорення реформ, виведення економіки з кризи, боротьбу з корупцією та турботу за малий та середній бізнес.

Та складається враження, що все публічне життя України в діловій царині поділилося на популістичні секторальні сфери, які функціонують в своєму автономному, утаємниченому політ технологічному контексті.

Аналітично-експертна спільнота, кожен на своєму хуторі, успішно «дерибанить» кошти міжнародних донорів. Тут важливо продемонструвати свою геніальність в різного роду паркетних презентаціях та звітах за участю чисельних міжнародних експертів, нардепів та високо посадовців для обґрунтування чергового гранту.

Бажано також ці заходи проводити в самих дорогих готелях столиці. Нікого ж не обходить, що закордонні емісари поглинають левову частку виділеної донорами економічної допомоги, навчивши українців в своєму п’ятихвилинному спічі як жити.

Завжди не бракувало активних чи потенційних учасників грантових проектів, а також лобістів корпоративних інтересів окремих бізнесових об’єднань. Як правило, на заходах традиційно жорстко дотримувався порядок денний з погодженим списком носіїв реформаторських досліджень.

Були звичайно представлені і не заангажовані громадські організації, але можливість їх участі в обговоренні порядку денного завжди була обмежена регламентом.

Мало що в цьому сенсі змінилося і до тепер. Можливо навіть навпаки. Посилився яскраво виражений лобізм корпоративних інтересів окремих бізнесових спільнот, як наприклад, під час «Першого Економічного форуму «Економічні реформи – порядок денний 2017», який відбувся 10 березня цього року, щодо обов’язкового використання суб’єктами торгівлі РРО.

Окрім того, виявляється метою форуму було «…об’єднання зусиль бізнес-об’єднань, експертного середовища та представників влади заради прискорення економічних реформ, детінізації економіки України, її інвестиційної привабливості, зростання ВВП та підвищення якості життя українців.».

Виходячи з задекларованої в резолюції форуму мети, в економіці все треба в черговий раз починати з чистого аркуша. І це здатна зробити лише нова когорта реформаторів, яка бачить для цього «…необхідність об’єднатися трьома Коаліціями…». Саме вони все забезпечать. Організатори форуму.

В той само час, фахова спільнота, обговорюючи рекомендації форуму в інтернеті, характеризує резолюцію як непрофесійні популістичні декларації. А як ще можна розцінювати заклики до «прискорення», «детінізації», «зростання» та «підвищення» на кшталт рішень партгоспактиву радянської доби?

І це за підтримки окремих експертів-реформаторів, які реформують економіку країни вже понад чверть століття.

З цього треба робити висновки насамперед бізнесовій спільноті – головному інвестору країни.

Тішить те, що вже відбулося перезавантаження спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні. Тож самоочищається й соціальний діалог, демонструючи готовність соціальних партнерів брати на себе відповідальність за економіку держави.

Адже саме соціальні партнери повинні відігравати ключову роль в економічних реформах на шляху євроінтеграції.