Технології аналізу великих масивів даних (Big Data) з бізнесової сфери поступово переходять і в суспільно-політичну, оскільки їх використання дозволяє удосконалити механізми державного управління вже сьогодні, переконаний Дмитро ШИМКІВ, заступник глави Адміністрації Президента України з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ

Останнім часом предметом аналізу великих масивів даних стали взаємовідносини політиків і суспільства. Це відкриває нові великі можливості, оскільки дозволяє значно краще бачити явища і процеси у соціальній та політичній сферах.

Слід відзначити, що за короткий період часу в розвитку технологій аналізу великих масивів даних відбувся справжній прорив, і можна виділити три основні фактори, які посприяли цьому. По-перше, висока швидкість доступу до інформації. По-друге, нагромадження величезних обсягів різноманітних даних. По-третє — ефективні інструменти обробки цих даних.

Завдяки дослідженню великих об’ємів інформації помічати те, чого не помічали раніше, стає не просто цікаво. У цьому з’являється ще й практичний сенс. Пройде не так багато часу, і вже до 2025 року аналіз великих масивів даних замінить різноманітні опитування, переписи і т. п. — все перейде у сферу сучасних інформаційних технологій, оскільки за допомогою такого аналізу можна дізнатись те, на що раніше потрібні були громіздкі дослідження і процедури.

У цьому є свій позитив, але й негатив також. Основна перевага технологій обробки великих масивів даних полягає в тому, що вони швидко приймати ефективні рішення, причому в режимі реального часу. Це допомагає у бізнесі та урядуванні.

Саме тому урядові структури у всьому світі, зокрема й в Україні, нині активно долучаються до цих передових технологій. Зауважу, що у нас гарний приклад тут подає глава держави, який має власне доволі ефективне інтернет-представництво.

Мабуть, найбільш суттєвий негативний аспект технологій обробки великих об’ємів інформації – це втрата приватності. Яскравий приклад тому – сучасні соціальні мережі, кожен член яких неминуче залишає свої «цифрові сліди». Через це стає можливим аналізувати поведінку людей на основі вивчення даних з її численних гаджетів.

Тим не менше, застосування інструментів та методів аналізу великих даних дає можливість створити сучасні технології електронного урядування, котрі ґрунтуються на тому, що результатом такого аналізу є конкретні знання (інсайт) про те, що відбувається в суспільстві. І це найголовніше.

У зв’язку з цим можна згадати технології обробки електронних петицій, які дозволяють органам влади проводити опитування десятків тисяч людей. В принципі, корисна річ. Але, що цікаво, коли, приміром, проаналізували результати голосування на підтримку поданої восени минулого року петиції за припинення політичного переслідування Національного університету «Одеська юридична академія» і його фундатора Сергія Ківалова, то виявили одну ІР-адресу, з якої надійшло понад 30% голосів «за». Потім з’ясувалось, що то були куплені голоси. Зараз людьми, які здійснили це фальшування, займаються правоохоронні органи…

Ще один цікавий приклад – аналіз змісту сюжетів певної медіа-групи, що виходять у прайм-тайм, із врахуванням того, яким персоналіям надається час в телеефірі. Це дозволяє чітко з’ясувати медійну політику, що проводиться каналом. Результат аналізу засвідчив, що» 42% присутності в ефірі лідера партії «Батьківщина припадає на канал «Інтер». Таким чином, маємо чітку кореляцією між конкретним політиком і телеканалом, що однозначно свідчить про симпатії «Інтера» до Юлії Тимошенко. А от очільник Радикальної партії Олег Ляшко має аж 50% присутності на телевізійному каналі «Україна». Ось такі закономірності…

Також дуже цінний показник, що характеризує ситуацію у медійному просторі, – кількість об’єктивних, незаангажованих матеріалів на телебаченні. Так от, як показав аналіз, під час прем’єрства Арсенія Яценюка значна кількість критичних матеріалів виходила на всіх телевізійних каналах. Однак беззаперечним лідером тут виступав телеканал «Інтер».

Всі ці висновки є результатом використання технологій обробки великих масивів даних. Разом з тим вивчення цих даних протягом більш-менш тривалого періоду часу дає можливість зрозуміти соціальні настрої, а також стійкі тенденції, що проявляються в суспільстві. У цьому випадку стандартним предметом аналізу є кількість публікацій в інформаційному просторі про ту чи іншу подію. Та, як показує практика, вельми продуктивним є інший підхід – аналіз поведінкових реакцій аудиторії. Це широко використовується в рекламі та маркетингу. Коли зіставити весь обсяг того, що відбувається у публічному просторі (різноманітні публічні дії), і реакцій на це в аудиторії, яка спостерігає за всім, що відбувається, можна виявити стійкі закономірні зв’язки між подіями та кількісними показниками інтересу до них з боку членів суспільства. Показовий приклад – динаміка негативних повідомлень про голову Національного банку Валерію Гонтареву. Тут ми бачимо наростання негативу у певні періоди, а також бачимо конкретні медіа-ресурси, які активно генерували і поширювали негативні повідомлення. У цій ситуації аналіз поведінки цих джерел негативу в часі дозволяє спрогнозувати їхні подальші дії, щоб адекватно реагувати на подібні інформаційні атаки у майбутньому.

Таким чином, як показує практика, застосування технологій аналізу великих масивів даних у політичній та соціальній сферах дозволяє нам краще бачити і розуміти те, що відбувається навколо нас. Звідси напрошується однозначний висновок: майбутнє саме за такими технологіями.