Децентралізація влади надає багато нових можливостей для реалізації перспективних змін на місцевому рівні. Про  участь малого та середнього бізнесу у формуванні місцевої політики  розповідає  голова Державної регуляторної служби України  Ксенія ЛЯПІНА.

Для того, щоб регуляторна політика ефективно працювала, необхідні три прості речі: політична воля, інститути, інструменти.

Щодо політичної волі, то майже в кожному з існуючих політичних документів (і в програмі Президента, і в Програмі діяльності Уряду) задекларовано прагнення до дерегуляції і побудови системи ефективного регулювання на зразок кращих світових практик. Але в цьому аспекті варто відзначити, що головне, щоб політична воля переросла на практиці у конкретні дії та кроки. На жаль, дуже часто в Україні політична воля декларується, але жодних дій потім не бачимо. Для цього і створено Державну регуляторну службу України як інституційний орган. Будь-який проект обов’язково розглядається на відповідність засадам регуляторної політики, і якщо він не відповідає вимогам, то повертається розробнику на доопрацювання.

Існуючий в Україні план з дерегуляції, де задекларовано оперативні дії з перегляду актів для розвантаження суб’єктів господарювання від зайвих адміністративних вимог, і надалі буде модернізуватися та вдосконалюватися.

Одним із пріоритетів порядку денного Асоціації між Україною та ЄС визначено імплементацію політики щодо малих та середніх підприємств у національне законодавство України. У Європейському Союзі обраховуються показники адміністративних витрат малого і середнього бізнесу на виконання регуляторного законодавства. З метою забезпечення ефективності державної політики у сфері МСБ в рамках відповідних державних програм ЄС закладаються планові показники скорочення таких витрат на конкретне кількісне значення (у відсотках).

В Україні були практично відсутні подібні механізми реалізації та індикативної оцінки ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, дерегулювання та покращення регуляторного середовища для підприємницької діяльності.

Згідно Акту про малий бізнес для Європи (SBA)  з 15 березня 2016 року запроваджений в Україні М-тест. Новий для України регуляторний інструмент сприятиме не лише впровадженню демократичних шляхів впливу громадськості на прийняття регуляторних рішень, а також призведе до зростання фінансових можливостей малого та середнього бізнесу через зменшення витрат на зайве регулювання, адже прораховуються адміністративні витрати (час на підготовку звіту, консультації, заповнення та подання до контролюючих органів).Тобто, М-тест –  це своєрідний фільтр, який дозволить виявити та вчасно зупинити регулювання, що руйнує або стримує малий бізнес.

У зв’язку з курсом на децентралізацію місцеві органи самоврядування отримали більше повноважень, тому сьогодні регуляторний клімат стає залежним від місцевої влади, і надалі цей вплив, у тому числі і  на розвиток бізнесу, буде лише посилюватися. Важливо, щоб чиновники на місцях розуміли місію бізнесу, адже без цього неможливо впроваджувати ефективну регуляторну політику.

Але якщо стосовно виконавчих органів центральної влади ДРСУ має право вето, то  щодо місцевого самоврядування наші повноваження є цілком консультативними. ДРСУ надаються пропозиції, які мають бути розглянуті.

Щоденно на сайті служби в мережі інтернет публікуються проекти та акти, які надходять на погодження. Це дає змогу бізнес-спільноті на одному інформаційному ресурсі зосередити увагу  на питаннях, що потребують реагування, а також надавати свої пропозиції щодо вдосконалення правових актів. При розгляді нормативних документів, в першу чергу, звертається увага на їх відповідність принципу врахування громадської думки.

З початку 2016 року, станом на 17 червня, до ДРСУ надійшло 227 проектів, з яких 208 проектів регуляторних актів. На жаль, 87% з них виявилися неякісними. До 181 регуляторного акту ДРСУ підготовлено пропозиції щодо їх вдосконалення, 27 регуляторних актів відповідають принципам державної регуляторної політики, а 19  з них не є регуляторними актами.

У червні 2016 року до ДРСУ надійшло 186 проектів, і мушу констатувати, що, на жаль, понад 90% з них не відповідають принципам державної регуляторної політики. Така статистика красномовно говорить сама за себе. Складається враження, що місцеві органи самоврядування у деяких областях України взагалі не знайомі із засадами державницької регуляторної політики, депутатський корпус місцевих рад поки що недостатньо обізнаний з цим інструментом. Вважаю, одним із першочергових завдань має стати підвищення обізнаності місцевих громад. Зараз важливо, щоб місцеві органи самоврядування почали розуміти свою відповідальність як регулятора.

Тому ДРСУ постійно ведеться роз’яснювальна робота як на центральному, так і на регіональному рівні.  Спільно з партнерами проводимо навчальні семінари у регіонах, запровадили практику надання індивідуальних консультацій для представників виконавчої влади.

Але, на мою думку, потрібен справжній тиск на місцеву владу, якщо бізнес хоче реальних кроків назустріч, адже децентралізація надає нові можливості для реалізації перспективних змін на місцевому рівні. Для цього малий та середній бізнес має брати активнішу участь у регуляторному процесі: проводити консультації з органами місцевого самоврядування (робочі зустрічі, круглі столи, опитування); надавати розробнику регуляторного акту відповідну інформацію для підготовки АРВ та М-тесту. У разі неврахування аргументованої позиції, бізнес може надавати розробнику альтернативні розрахунки, пропозиції до ДРСУ, а у разі прийняття неякісного регулювання звернутися до суду.

На підставі нещодавно проведених досліджень регуляторного клімату приємно відзначити позитивний індекс та покращення  у регуляторній політиці у всій підприємницькій площині. Тішить, що вартість регулювання зменшується. Звичайно, на фоні економічного падіння це не є вирішальним, але сподіваємось, що позитивні зміни у регулюванні будуть сприяти прискоренню економічного росту та розвитку підприємництва.

При розгляді законопроекту чи акту бізнес-асоціаціям необхідно, в першу чергу, звертати увагу  на аналіз регуляторного впливу, адже якщо з нього незрозуміло, навіщо приймається той чи інший документ, щоб там не писали фахові юристи, він матиме лише негативні наслідки. З аналізу регуляторного впливу зразу видно, наскільки документ збалансований, доцільний,  ефективний, і  як у ньому враховані інтереси бізнесу та держави.

Звичайно, можна багато говорити красивих гучних слів про те, що малий та середній бізнес – основа економіки країни. Але в першу чергу необхідно пам’ятати, що для малого підприємництва виконання будь-якого регулювання завжди значно дорожче, ніж для середнього та великого бізнесу. Це підтверджують, наприклад, розрахунки витрат на виконання обов’язкових податкових процедур і звітності та обліку малого й середнього бізнесу. Слід враховувати, що витрати на виконання регулювання – це величезний ресурс, який міг би піти на підвищення зарплат працівникам, зменшення собівартості продукції.
Тому при розробці регуляторного акту необхідно оцінити, скільки це буде коштувати бізнесу та державі, а після цього зробити висновок щодо реалістичності очікуваних витрат. Якщо витрати непомірні, необхідно шукати заходи, які їх компенсують або зменшать.

На мою думку постійне втручання у бізнес і його регулювання є вкрай негативним процесом, тому необхідне комплексне регулювання. Вважаю, треба рухатися у напрямку зменшення кількості регуляторних актів.