Для чого бізнесу новий Трудовий Кодекс
В Україні повинен скоро з’явитися фундаментально новий Трудовий кодекс, на заміну морально-застарілого КЗпПу.
Це буде означати перехід від старих радянських норм до нового, більш сучасного формату відносин між роботодавцем і персоналом.
Зараз активно ведеться робота над доопрацюванням нового документа, після того, як наприкінці 2015 року в першому читанні був прийнятий проект закону, який передбачає скасування чинного КЗпП та низки супутніх законів і створення нового Трудового кодексу в Україні.
Перед другим читанням цього законопроекту в парламенті Європейська Бізнес Асоціація зібрала всі побажання і пропозиції від міжнародних та українських компаній, головні офіси і структурні підрозділи яких вже багато років ведуть трудові відносини за перевіреними часом світовим прогресивними HR практиками.
Що ж пропонує бізнес?
Глобально, зробити відносини роботодавець-працівник більш гнучкими, мінімізувати вплив держави на відносини з персоналом всередині компанії, відмовитися від зайвої бюрократії в кадровій документації. Перекласти паперовий кадровий документообіг в електронний формат, в кінці кінців.
Проте, базовим принципом, закладеним в новому кодексі, був і залишиться захист легітимних прав співробітників, – як роботодавцем, так і державою.
Якщо дивитися предметно, бізнес хотів би звернути увагу на 11 ключових нововведень для нового Трудового кодексу:
- Дати можливість укладення трудових договорів, як у письмовій, так і усній формі, а також термінових договорів.
- Перейти від паперової до електронної форми спілкування з роботодавцем.
Необхідність писати від руки, передавати і підписувати накази на папері, або, наприклад, заяву на відпустку відпаде – затвердження усіма сторонами по електронній пошті буде досить.
- Збільшити основну трудову відпустку з 24 до 30 днів, а також дати можливість визначати тривалість інших відпусток шляхом колективних договорів і угод.
- Надати можливість проводити атестацію щодо всіх працівників компанії, за умови, що вона буде здійснюватися відповідно до вимог законодавства. Дати можливість перевіряти не тільки hard skills (професійний рівень і кваліфікацію працівника), але і його soft skills, які вкрай важливі в бізнес-процесах, наприклад, комунікаційні навички, робота в команді, мультітаскінг і т. д.
- Переглянути відносини роботодавець-профспілка. Виключити необхідність узгодження нормативно-правових актів з профспілками в разі відсутності колективних договорів. Виключити необхідність повідомляти профспілки про понаднормову роботу, якщо працівник дав свою письмову згоду на таку роботу.
- Надати можливість роботодавцям звільняти працівників у разі вчинення дій, за які відповідно до законодавства про запобігання корупції передбачається кримінальна, адміністративна, цивільно-правова або дисциплінарна відповідальність.
- Ввести одну єдину інспекцію праці, яка буде з’ясовувати проблеми і можливі порушення, проводити консультації, давати роз’яснення, займатися профілактикою порушень на виробництві та фіксувати такі. Зараз подібними функціями займається ціла низка органів, у тому числі профспілки.
- Забрати у профспілок право звільняти співробітників, виявляти невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді, проводити реорганізацію. Закріпити це право виключно за роботодавцем.
- Надати право роботодавцю звільняти всіх без винятку працівників, які систематично не виконують поставлені завдання або грубо порушують трудову дисципліну, наприклад, приходять на роботу в нетверезому вигляді, розкрадають майно, прогулюють. Зараз закон під виглядом захисту соціально-незахищених верств населення не дозволяє цього робити, що часто саботує бізнес-процеси в компаніях, від цього страждає продуктивність і ефективність роботи.
- Перевести морально-застарілий Класифікатор професій в категорію рекомендаційних документів. Дати можливість роботодавцям і працівникам самим досягати згоди щодо найменування посади українською мовою і обсягу посадових обов’язків.
- Розширити перелік осіб, які можуть бути працевлаштовані без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, доповнити такий перелік категоріями осіб, працевлаштування яких здійснюється без отримання дозволу відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”.
