Не інакше як революційним експерти називали Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», прийнятий у березні 2015 року. Проте, незважаючи на позитивні зміни, у Державній регуляторній службі України (ДРСУ) вважають, що в законі є деякі прогалини, неузгодженості, колізії, тому документ пропонують дещо оновити. Якось не вийшло і в цей раз все зробити ідеально з першого разу.

«Завдяки Закону, нарешті ми відійшли від практики, коли той, хто ліцензує, сам собі писав правила й коригував їх. Тепер ці правила встановлюють на рівні уряду. Також ліцензією в паперовому вигляді вже не можна маніпулювати, прикриваючись відсутністю бланків. Чиновники могли неправомірно обмежувати конкуренцію, блокуючи вихід на ринок нових гравців. Паперова ліцензія – нині не обов’язковий документ. Ця інформація стала електронною, а ліцензія безтерміновою», – так розпочала свій виступ голова ДРСУ Ксенія Ляпіна 19 квітня під час обговорення пропозицій Державної регуляторної служби України щодо внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

За її словами, хоч Кабінет Міністрів України досі й не затвердив усіх ліцензійних умов, в бізнесовому середовищі відбувається конструктивний обмін думками, аби досягти компромісного рішення, яке б задовольняло всіх.

Також Голова ДРСУ анонсувала створення робочої групи, яка розглядатиме пропозиції, що надійдуть до ДРСУ, та формуватиме фінальні пропозиції щодо змін до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Що пропонує ДРСУ?
ДРСУ пропонує тимчасово вилучити із Закону норму щодо спадкування ліцензії фізичною особою-підприємцем, оскільки, на думку фахівців служби, Цивільний кодекс та Закон «Про нотаріат» поки не дають змоги практично застосовувати цю норму. Зокрема в законодавстві немає відповіді на питання щодо можливості здійснювати фізичною особою діяльність, яка підлягає ліцензуванню, у період, коли ще не оформлено право на спадщину. Водночас ДРСУ вважає за потрібне доповнити перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, новим видом — переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів.  Також ДРСУ планує передбачити в Законі призупинення (зупинення) та відновлення дії ліцензії.

Директор департаменту ліцензування та дозвільної системи ДРСУ Олександр Андрєєв пояснив,  що оскільки Законом запроваджено безстроковість дії ліцензії, то, по суті, вона довічна. Але може виникнути ситуація, коли за деяких підстав ліцензіат тимчасово не має бажання здійснювати діяльність. А навіть коли фактично не проводиться діяльність, яка підлягає ліцензуванню, ліцензіат має відповідати ліцензійним умовам, а його діяльність підлягати перевіркам на дотримання цих умов. Саме тому, за заявою, пропонується призупиняти дію ліцензії, а для поновлення достатньо звернутися до органу ліцензування з відповідною заявою та надати лише інформацію щодо відповідності ліцензійним умовам за формою, яку встановлять. У разі якщо ліцензіат анулює свою ліцензію, то для отримання нової він мав би звертатися до органу ліцензування з відповідною заявою та повним пакетом необхідних документів.

Шляхом скорочення
Генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець констатував, що, на жаль, повільно, але впевнено збільшується перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню. На противагу йому представник управління надзвичайної медицини МОЗ Віктор Ярошевський переконаний, що переробку донорської крові необхідно включити у Закон про ліцензування, бо ця діяльність впливає на здоров’я, безпеку та життя людей.  В’ячеслав Биковець  також нагадав, що у Польщі підлягають ліцензуванню лише 6 видів господарської діяльності.  «Треба йти шляхом скорочення позицій у переліку. Багато країн уже продемонстрували, що ефективний контроль за безпекою суспільства можливий і без застосування ліцензування. У Польщі ліцензують лише 6 видів діяльності — пошук і розробка родовищ корисних копалин, їхній видобуток, відкрите зберігання; виробництво та збут вибухових речовин, зброї та боєприпасів, а також продуктів, технологій для військових або поліцейських цілей; захист людей та майна; трансляція радіо- і телепрограм; авіаперевезення; виробництво, переробка, зберігання, транспортування, розподіл і збут енергоносіїв. Україна могла б теж переглянути свій перелік. Чи таке вже доцільне, наприклад, ліцензування ветеринарної практики, туроператорської діяльності, промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України, зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) тощо», – каже В’ячеслав Биковець. Він вважає, що слід передбачити в Законі норму про те, що перелік документів до заяви про отримання ліцензії має бути виключним. Інакше органи ліцензування самостійно зможуть цей перелік збільшувати, що не в інтересах бізнесу.

Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка  заявила, що Україна, уклавши договір про створення зони вільної торгівлі з Канадою, очікуючи на створення такої зони з Туреччиною та після того, як вже запрацювала зона вільної торгівлі з ЄС, має подбати про нормальні умови торгівлі для виробників, майбутніх експортерів.

Дуже тішить, що обговорення змін до Закону відбувається ще до їх прийняття. Голова ДРСУ Ксенія Ляпіна відзначила, що саме залучення зацікавлених осіб на самих початкових стадіях розробки регуляторних актів є запорукою їх успіху, адже це унеможливлює протиріччя між актами та підвищує їх ефективність. Це хоч і не короткий шлях, але сподіваємося, що він приведе до ефективного та результативного рішення, щоб розв’язання проблеми не вийшло дорожчим для підприємців.