Система публічних електронних закупівель ProZorro працює не ідеально. Це визнають у Національній раді реформ. Чи перемогла корупційна система електронну в студії радіостанції Голос Столиці розповіли Христина Гуцалова і Андрій Забловський.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян розкритикував систему публічних електронних закупівель ProZorro, заявивши, що вона містить корупцію вже на стадії подачі заявок. На його репліку в ефірі 106 FM відреагували Христина Гуцалова, проектний менеджер реформи закупівель Національної ради реформ, Координатор співпраці з новими замовниками, ЗМІ та громадськістю системи ProZorro та керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Христина Гуцалова зазначила, що в системі дійсно є проблеми, над вирішенням яких зараз працюють. Але головним залишається людський фактор.

Як би ви відповіли на критику, що прозвучала з вуст Володимира Омеляна? Чому критикують?

– Від Міністерства інфраструктури взагалі дуже дивно чути якусь критику. Вони ті замовники, які заощадили найбільшу суму за рік використання системи ProZorro в пілотному проекті. Ми дуже тісно співпрацюємо з цією командою і знаємо, що коли відбуваються якісь проблеми, їх потрібно швидко вирішувати. У нас це весь рік виходило аж до того, що були покарані люди, які припускали зловживання під час роботи в системі ProZorro. Ми вже не раз говорили, що сама система проблеми не прибирає і не вирішує. Вона їх показує. Завдання міністерства – контролювати те, що їх підприємства роблять в системі ProZorro. Якщо говорити про цитату Володимира Омеляна, я не знаю, наскільки правильно її передали в ЗМІ, але якщо ми говоримо про етап формування тендерної заявки, то це точно робить не система. Це роблять люди, конкретні закупівельники на конкретних підприємствах.

Виходить, що проблема не в системі, а в тому, хто формує умови цих тендерів?

– Звичайно. І, щоб ми бачили, що закупівельники по Україні роблять, як, у кого вони купують, у кого формують умови, була запущена система ProZorro. Зараз це можна коригувати. У постачальників є функціонал, який дозволяє їм поставити запитання, що стосується документації онлайн, в анонімному режимі. Це можуть робити постачальники, які розуміють свій бізнес і бачать, якщо прописуються умови під їх конкурента. Але це повинні дивитися і контролюючі органи, і міністерство, якому підпорядковуються ці підприємства і т.д. Я думаю, тут не критика системи ProZorro, а в цілому того, як у нас відбуваються публічні торги по всій Україні.

Як уникнути подібних схем? Можливо, через якусь систему сам механізм тендерних умов проводити або віддати його на аутсорсинг?

– Власне, так. Це одне з наших наступних напрямків реформи публічних закупівель в цілому, не тільки системи ProZorro . Це створення центральних закупівельних організацій, де дійсно професійні люди будуть займатися цими торгами постійно, а не попутно зі своєю основною діяльністю. Це простіше контролювати, і ми будемо розуміти, що є якісь порушення. Якщо вони дійсно трапляються, то це не через незнання, а саме через бажання порушити. Зараз всі говорять, що директор школи попутно займається торгами. Ці розмови ми чуємо періодично. Технічно, звичайно ж, ми від цього не підемо, всі закупівлі дуже різні і зробити єдиний технічний алгоритм не вийде. Тут суб’єктивний людський фактор залишиться.

Ви каже те, що наступний етап реформ не за горами. Чи є дедлайн?

– Наша реформа буде зразково-показовою. Наш план розписаний на півроку. Покроково, поквартально і ці документи є в загальному доступі. У нас близько 15 основних напрямків. Система ProZorro – тільки один з них. Перший етап, щоби підсвітити проблему, електроні зувати ті етапи, які можливо. Далі потрібно навчати тих закупівельників, які займалися торгами завжди паралельно зі своєю основною діяльністю. Вони вже це роблять і нікуди від цього не дітися. Далі створювати професію державного закупівельника, тобто людини, який робить це постійно і може цієї професії десь навчиться. Це один напрямок – професіоналізація.У цьому ж напрямку у нас є підпроект – створення типових специфікацій. Те, про що ми говорили: щоб не було такого, що прописуються під постачальника технічні умови, створюються типові технічні умови, найбільш популярні товари, умови, послуги, які закуповуються в Україні. Власне, база цих типових умов в пілотному режимі вже запущена і зараз ми активно поповнюємо її разом і з зак упівельн иками і асоціаціями постачальників.

Наступний напрямок – це центральна закупівельна організація. Ми розуміємо, що 24 тис. Тендерних комітетів, комісій по всій Україні – це ненормально. Краще, щоб и ц им займалися люди, які розуміють, що роблять. Будемо запускати пілотний проект з декількома структурами центральної закупівельної організації, щоб вибрати найбільш оптимальну модель, описати її на законодавчому рівні і потім можна впроваджувати по всій Україні. Таких напрямів у нас багато.

Систему ProZorro ми теж допрацьовуємо, теж хочемо, щоб вона була інтегрована з усіма реєстрами, щоб и закуп івель ник відразу бачив всі документи постачальника, щоб постачальнику не потрібно було кожен раз завантажувати дані. Система дійсно недосконала там, куди ще не дійшли.

Про яку суму загальної економії системи ProZorro йдеться?

– Якщо ми говоримо про прогнози на наступний рік, то це мінімум п’ять млрд. Гривень. Швидше, ця сума буде більше, тому що зараз я бачу 1,4 млрд.

– Це півтора року пілотного проекту.Тобто за чотири роки заощадили 1,4 млрд.?

– Так. У цьому році у нас поетапно переходять на використання системи ProZorro. Мої замовники перейдуть тільки в серпні тому, швидше за все, це буде сума близько п’яти мільярдів, але насправді вона може бути і набагато більше, тому що всі наші цифри прогнозовані, базуються на достовірних даних, а раніше ми навіть закупівлі виміряти фізично не могли. Ці цифри були закриті, розкидані по різних PFD -файл ах. Ми могли тільки приблизно представляти, що там відбувається. Зараз ми можемо прогнозувати тільки таку цифру, подивимося.

Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що потрібно запускати мотиваційні механізми для держслужбовців і представників державних підприємств.

Як ви ставитеся до системи електронних держзакупівель ProZorro ? Чи можна говорити, що тендерна мафія перемогла цю систему?

– Нещодавно в вашому ефірі ми вже говорили про недоліки і цього приділялася велика увага. Як будь-яка система, вона не ідеальна. Не хотів би зараз зупинятися, ви вже згадали, і міністр інфраструктури Омелян сказав, що саме проблема в початковій стадії. Є очевидні успіхи, але 1 млрд. За півтора року, можна по-різному оцінювати – мало це чи багато в загальній системі держзакупівель? Але якщо порівняти, що ці гроші можна було спрямуватиы на добудову того ж дитячого корпусу ОХМАДИТ, зміцнення армії…

Те, що система пручається і показує значну інерцію, було очікувано. Не можна поставити віз попереду коня. Було б наївно сподіватися досягти успіхів у впровадженні цієї системи без реформування держапарату і всієї вертикалі і горизонталі виконавчої служби. Вважаю, що крім впровадження, потрібно дуже швидко запускати мотиваційні механізми для держслужбовців, представників державних підприємств. В першу чергу, на яких потрапляють значні обсяги державних закупівель. Мається на увазі економлячи на державній закупівлі, тобто, економлячи на розкраданні або на корупційну складову. У персоналу держслужбовців з’являлася б мотивація. Тобто, у вигляді заробітної плати або надбавок, премій і т.п. Економ ія, умовно кажучи, мільярд у на державній закупівлі. Ми зараз багато говоримо про те, як підвищити заробітні плати держслужбовців – керівників і працівників держустанов і т.п. Це було б и дуже хорошим мотиваційним стимулом. Також потрібно зменшувати самі обсяги держзакупівель шляхом ліквідації дублюючих держорганів, міністерств і в і домствт. Зменшення так званих допорогових закупівель, що дають можливості для корупційного маневру. Наприклад, для товару це до 200 тис, для послуг – до 1,5 млн грн. Потім активно впроваджувати інструменти публічного аудиту через громадський контроль. Без цих системних реформ сподіватися на успіх не доводиться. Причина проста – системи, які вибудовують роками, просто так не дадуть можливість будь-яким електронним майданчикам подолати корупцію в держзакупівлях.

Чи можна говорити, що механізм визначення подачі заявок, визначення умов тендеру, теж може бути винесено на аутсорсинг, або на якусь іншу систему?

– Спробувати як пілотний проект. Повинні наймати «лівих» людей не з системи, які на потоках не сидять, яким байдуже, яким чином вони будуть проходити. Але повністю систему так не поламати.

Чи допоможе боротьбі з корупцією приватизація держпідприємств, про що говорив Володимир Омелян?

– Потрібна розумна приватизація і дерегуляція. Є підприємства, які є баластом і корупційної чорною дірою для українського бюджету. Треба провести грамотний стратегічний аудит. Але не можна сліпо копіювати якусь із європейських або американських моделей. Потрібно враховувати українську специфіку. Там, де ми не можемо підвищити економічну ефективність підприємств, я думаю, потрібно приватизувати. Але, знову ж таки, з урахуванням і національних інтересів, і стратегічних завдань держави.

У парламенті збираються урізати список підприємств, що підлягають приватизації?

– Я не буду про все. Наприклад, в одному законопроекті виключити зі списку на приватизацію пропонують підприємство «Укрспирт» і «Артемсіль». Відносно приватизації «Укрспирту» вже багато було сказано. «Укрспирт» багато не зроб ив за ці два роки в плані передприватизаційної підготовки. На жаль, «Укрспирт» до приватизації не готовий.

А чи доцільно взагалі приватизувати державні монополії?

– З «Укрспирт ом » ситуація дуже складна саме з різними його підприємствами. Ми говоримо про приватизацію окремих його підприємств, що входять в держмонополію «Укрспирт». Підприємств, які хронічно збиткові і без залучення інвесторів не можуть працювати більш ефективно.

Нагадаємо, що на початку роботи програми Кристина Гуцалова запевняла, що електронна система держзакупівель спростить взаємодію між державою та представниками бізнесу.

Після початку роботи ProZorro, замовники знайшли прорахунки в системі. Найбільш очевидна схема, яка використовується – розрив тендера з переможцем, який запропонував найнижчу ціну. Суть схеми полягає в тому, що один з учасників подає феноменально низька пропозиція, що дозволяє йому «зрізати» конкурентів, і виграє тендер.
Джерело: newsradio.com.ua