Електронна система держзакупівель спрощує взаємодію між державою та представниками бізнесу. Про це в ефірі радіостанції «ГС» заявила координатор платформи ProZorro Кристина Гуцалова.

З 1 квітня стартували електронні державні закупівлі на базі платформи ProZorro для органів центральної влади. Електронізація і прозорість цього процесу повинні простимулювати бізнес до активнішої участі в тендерних закупівлях.

На даний момент реакція представників великого та малого бізнесу на це нововведення неоднозначна. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці повідомила проектний менеджер реформи закупівель Національної ради реформ, координатор співпраці з новими замовниками, ЗМІ та громадськістю системи ProZorro Кристина Гуцалова.

Тестовий варіант електронних держзакупівель на базі платформи ProZorro повністю себе виправдав?

– Так, рік пілотного проекту повністю підтвердив нашу ідею про те, що тільки електронна система може забезпечити прозорість, і спростити доступ для постачальників. Це був сигнал для всього бізнесу, що щось в сфері держзакупівель змінюється. Тепер можна розглядати цей ринок як новий для поставок товарів і послуг державі.

А як щодо боротьби з корупцією? Електронні тендери зведуть нанівець корупційну складову закупівель? Або це тільки частина комплексної програми?

– Ні, звичайно ж, це тільки частина комплексної програми. Насправді у нас шість основних напрямків реформи, а електронізація – це тільки одна з них. Найбільша проблема, що навіть ті закупівельники, які хочуть працювати чесно – у них банально не вистачає знань для того, щоб професійно займатися закупівлями.

Яких знань не вистачає?

– Знань про те, що і як організовувати. Обивателю здається, що закупівлі – це просто, але ми вибираємо товар, який нам суб’єктивно подобається, а закупник (особливо державний) цього зробити не може. Для початку він повинен порівняти товар на рівні виробника, зробити порівняння по співвідношенню ціна-якість. Адже у нас професії закупник не існує, тому складно вимагати від людей, щоб вони все відразу робили правильно і не зверталися до тих же постачальників за допомогою.

В ході тесту які спливли проблеми у платформи ProZorro?

– Ми побачили дуже низьку якість тенденрной документації, яку використовують замовники. Дуже часто це тендерна документація минулих років, яку якісь постачальники залишали. Ця документація прописана під них. І знову-таки, розібратися де там корупційна складова, а де просто економія часу, досить складно. Інша проблема – це те, що бізнес поки дуже слабо йде в державні торги, але ми сподіваємося за рахунок того, що зараз стає менше довідок, за рахунок того, що пропозицію можна подати в онлайні, ці процеси прискорять зростання якості держзакупівель.

Яким чином можна простимулювати бізнес, щоб він інакше подивився на держзакупівлі?

– Бізнес у нас дуже раціональний. Як тільки бізнес побачить, що його конкуренти на держзакупівлі вже заробляють, причому роблять це без відкатів, то бізнес піде слідом за ними теж. Інша проблема – це довіра. Один з великих викликів – саме довести бізнесу, що правила змінюються. У пілотному проекті у нас це практично вийшло. У нас середня кількість поданих пропозицій на кожен тендер – це три, і це дуже непоганий показник. Так є закупівлі, на які ніхто не прийшов, які нікому не цікаві, але знову ж таки, це можуть бути просто маленькі суми, на які бізнесу не цікаво витрачати час.

Зараз найбільша сума замовлень у Мінінфраструктури. Чим це можна пояснити?

– Це можна пояснити тим, що в структуру цього міністерства входить дуже багато державних підприємств з великими оборотами. Хоча насправді там з Міністерства оборони зараз теж йдуть дуже великі замовлення, тому я б не сказала, що Мінінфраструктури у нас прямо такий топ-замовник.

А який обсяг торгів може потягнути на себе платформа ProZorro?

– Зараз ми говоримо про те, що платформа вже вийшла в повний функціонал. Це саме ті 250 мільярдів гривень на рік, які становлять ринок держзакупівель, це все зараз може піти в системі ProZorro.

Джерело: http://newsradio.com.ua