Зона вільної торгівлі з ЄС: хто кого перехитрував

Виробники нарікають на катастрофічно малі квоти, які в Європі встановили для України Наприклад, виділені на цей рік безмитні поставки у країни ЄС цукру, ячмінної крупи та борошна, а також меду, соку, кукурудзи – уже вичерпано.

На першу декаду березня також на 86,9% використано квоту на оброблені томати, на 74,5% — на пшеницю м’яку, пшеничне борошно і гранули, на 55,9% — на овес. Про те, що встановлені квоти дуже малі, неодноразово заявляли великі виробники.

Наприклад, власник “Нашої Ряби” та агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрій Косюк вважає, що “зона вільної торгівлі з Європою – це обман України”. “Україна виробляє 1,2 млн. тонн курячого м’яса на рік. При цьому Європа дала Україні безмитну квоту – 16 тис. тонн, — поскаржився мільярдер. – Ну плюс до того можна ввезти без мита 20 тисяч тонн цілої замороженої курки (яка абсолютно нікому не потрібна).

На все, що понад цю квоту, мито – більш ніж 1000 євро за тонну”. Тривожні тенденції у нашій торгівлі з Європою особливо окреслились вже минулого року — наш експорт туди обвалився на понад 30%. Що ж відбулося? Чому замість прориву ми дістали гучного євроляпаса? Це пробуємо з’ясувати у розмові із Миколою Пугачовим, заступником директора з наукової роботи Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, та Євгеном Дворніком, експертом аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу.

— Щороку ми збираємо 50 – 60 млн. тонн зернових, але можемо постачати до ЄС без мита тільки 1,6 млн. тонн. Тобто, квоти справді малі, і наші виробники використовують їх дуже швидко. Чому це не було враховано при укладанні угоди з Євросоюзом? М. Пугачов: — Використання експортних квот нерівномірне. Експортери повністю вичерпують річні квоти на мед, ячмінну крупу та борошно, оброблене зерно, зернові злаки, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, овес ще задовго до кінця року. Проте є квоти, які минулого року зовсім не використовували, — — на баранину, цукрові сиропи, крохмаль, висівки, гриби, цукрову кукурудзу, часник, продукцію з обробленого молока та масла.

Повною мірою свої квоти вичерпують ті експортери, чиї товари і раніше ввозилися до ЄС. У них вже були напрацьовані торговельні зв’язки. А в такій ситуації надання квот лише посилює їхні конкурентні переваги, адже немає потреби сплачувати мито. Нашим експортерам ніхто не забороняє постачати в ЄС більше продукції, проте обсяги, які ввозяться понад встановлену квоту, обкладатимуться митом на загальних для всіх країн умовах. — Коли буде переглянуто квоти на поставки нашої продукції до ЄС у бік збільшення? Є. Дворнік: — Це питання неодноразово порушували представники бізнесу та профільних міністерств. Основним фактором, що гальмує процес збільшення квот, є захист внутрішнього європейського виробника від конкуренції з українськими товарами.

Механізми збільшення квот передбачені угодою, проте найближчим часом сподіватися збільшення квот не варто. Навпаки, йдуть розмови про те, що ЄС проситиме про збільшення квот для поставок своєї продукції на український ринок. — Можливо, наші виробники зазнали певних втрат через відкриття ринку для аграрної продукції з ЄС, ціна якої може бути нижчою завдяки субсидіям? М. Пугачов: — Із січня повноцінно запрацювала зона вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Практично це означає лише те, що свою частину зобов’язань почала виконувати й Україна. Бо з 2014 року свою частину зобов’язань ЄС виконував в односторонньому порядку – у режимі преференцій.

На відміну від ЄС, Україна скорочуватиме тарифи поступовіше – спочатку на 35,2% тарифних ліній – і збереже ненульові ставки ввізних мит на окремі товари. Проте застосовуватиме тарифні квоти лише до кількох товарних груп: цукор — спершу 30 тис. т, через п’ять років — 40 тис. т; свинина — 20 тис. т; м’ясо птиці — спочатку 18 тис. т, а через п’ять років — 20 тис. т. За попередніми розрахунками, передбачалося щорічне зростання імпорту агропродовольчої продукції з ЄС в межах 7% завдяки збільшенню обсягів поставок напоїв, м’яса та субпродуктів, молочних продуктів, частини фруктів та овочів. Однак, як свідчить статистика, за минулий рік вартісний обсяг імпорту сільськогосподарської продукції з ЄС становив лише 1,7 млрд. дол. США, хоча у 2014 році цей показник дорівнював 2,7 млрд. дол. Тобто, в умовах нестабільної економічної ситуації, зниження курсу національної валюти та падіння купівельної спроможності населення істотне збільшення обсягів імпорту з ЄС не можна прогнозувати.

Леся ЯСИНЧУК, газета “Експрес”
Джерело: http://expres.ua

Коментарі
kazmetal l.com