В Україні більше півсотні різних податків. За величиною вони співмірні із відрахуваннями у заможних європейських країнах. Через це бізнес і пересічні громадяни відмовляються їх платити. І податки замість наповнення бюджету спустошують його.

1. Податок на доходи підприємств 18%

Такого рівня податки для України завеликі. Особливо для підприємств легкої промисловості, компаній із надання ремонту побутової техніки та фірм із перепродажів.

Якщо такі підприємства стануть відповідальними й сплачуватимуть ці податки в повному обсязі, то в них не лишиться прибутку. Вони працюватимуть у збиток. Тому українські малі та середні підприємства применшують у податкових звітах свої прибутки й платять менші податки.

Крупним компаніям важче приховати свій дохід, тому вони реєструють частку своїх активів за кордоном.

Наслідком високого податку на доходи підприємств є те, що, по-перше, підприємства розміщують активи за кордоном. По-друге, річні надходження до бюджету від Фіскальної служби, за різними оцінками, на 38-42% менші, ніж могли б бути.

2. Податок на доходи фізичних осіб 18%

Такий податок занадто великий для приватних підприємств. Адже крім нього потрібно заплатити у Фіскальну службу понад 20% страхового внеску. Тобто від 42 до 48 % кожної зарплати підприємство має віддати податківцям. Такий стан речей робить збитковими підприємства. Тому вони платять працівниками зарплату “у конвертах”.

Для економіки наслідком такого стану речей є зниження ефективності банківської системи. Адже більшість українців немає офіційного доходу. Отже, не може взяти кредит у банку. Відповідно банки мають малий відсоток потенційних клієнтів і не розвивають ринок кредитування. Це гальмує реальний сектор економіки. Падає збут вітчизняних машин і нерухомості. Ще одним негативним наслідком є посилення тіньової економіки. Підприємства, щоб виплатити працівникам зарплату “в конвертах” переводять гроші із електронних рахунків у готівку. Роблять це через нелегальні конвертерні центри. За послугу платять 6-8 відсотків від переведеної суми. У державну казну нічого не потрапляє. Дефіцит пенсійного фонду щороку збільшується.

3. Податок у 15% від заробітної плати пенсіонера

Цей податок ввели у квітні 2014 року. Він є складовою закону про запобігання економічної катастрофи. Його метою було збільшення доходів до бюджету, а також збільшення відсотку зайнятості серед молоді. Частково він приніс результати у держустановах. У приватних — ні. Власники підприємств стали платити хорошим фахівцям на пенсії зарплату “у конверті”. У Фіскальну службу нічого не перераховують.

4. Податок на розкіш

Під податок на розкіш потрапляють багато чиновників, бізнесменів і власників крупного бізнесу. 85-89% із них його не сплачує через дві причини. По-перше, своє рухоме майно вони реєструють на свої компанії. Й таким чином ухиляються від сплати коштів у Фіскальну службу. По-друге, Фіскальна служба немає ні бази даних про продаж речей розкоші в Україні, ні механізму стягнення необхідних коштів. Тому більшість економістів вважають цей податок популістським. Його прийняли виключно для того, аби задовольнити запит суспільства й продемонструвати справедливість влади.

5. Податок на додану вартість 20%

Без цього податку доходи вітчизняного бюджету впадуть на 40%. За останні 20 років економіка країни стала ПДВ-залежною. Пропорційно з тим, як знижувалися надходження до бюджету від реального сектора економіки, збільшувалися від ПДВ. У кінці 1990 – середині 2000-х років був пік споживання українцями імпортних товарів. Це збільшило притік коштів від ПДВ.